«Веселою своєю товариськістю він заставляв усiх, з ким був знайомий, не минати його хати під час приїзду до Львова. Всякий, хто вступав хоч би на хвилинку до хати Володимира Михайловича, напевно знав, що проведе час на дуже веселiй розмові». (Письменник А.Крушельницький)
Меморіальні кімнати
У Гнатюків гостювали М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, В. Стефаник. Любив бувати у Гнатюків Іван Франко: за кавою минали приємні вечори.
До нас дійшло багато речей, пов’язаних з побутом Володимира Михайловича та його родини.
Скромнi, старомодні меблi: стіл, крiсла, оббиті шкірою з тисненим орнаментом, шафи, креденс, накаслики, залiзне ліжко, софа, дзеркало, звичайна сiльська скриня, яку Гнатюк вивiз з-пiд батьківської стріхи, велика валiза, з якою вчений їздив у свої фольклорні експедиції. Вишивані рушники, подушки i дорiжки.
Видатний етнограф, знавець народного мистецтва нiжно любив вишивку, як і гуцульську коломийку чи тужливу пісню бучацького лірника.
Тут також яскраві мистецькі килими та карпатські лiжники, привезенi Гнатюком iз Криворiвнi. Серед ужиткових речей – рiзьблена дерев’яна хлібниця, декоративнi керамічні і фарфорові вироби, тульський самовар (1872 р.), серветки, рушники, верети з вишитими iнiцiалами Гнатюкової дружини, сiльничка, рiзноманітний посуд.
Над лiжком висить портрет ученого, а на протилежній стiнi – дарча фотографія славетного українського співака Михайла Голинського, якого єднала з Володимиром Гнатюком щира дружба.
На столі, окрім інших особистих речей, лежить в оправі зі слонової кістки “Молитвенник” з таким написом на титульному листку: «Найлюбішій, єдиній Оленці. 2.VI. 1895», зробленим рукою В. Гнатюка.
Також відвідувачі можуть побачити оригінальні примірники робіт Гнатюка – «Етнографічні збірники», річники «Записок Наукового товариства імені Шевченка» та «Літературно-наукового вісника».